Я жалюгідна в своєму намаганні навчитися спати без тебе. Все мало б бути навпаки: я мала б вчити тебе спати окремо. Але от вона я. Вкладаю тебе на одну сторону ліжка, сама лягаю на іншу і дивлюся як ти спиш. Слухаю монотонний ритм твого дихання. Жадібно заковтую твій солодкий дитячий запах і думаю про те, як скоро ти виростеш і підеш від мене. Мене накриває хвилею туги щоразу. Я сантиметр за сантиметром підлізаю до тебе все ближче і ближче аж доки ти не опиняєшся в моїх обіймах. І як я можу відпустити тебе, таку неймовірну?!